Роботне цело за спорт - Спортски бависка Яша Баков

ЯША БАКОВ
(1906-1974)

Кед дахто нє медзи живима, тих людзох ше здогадуєме по дїлох хтори остали за нїма. Дахто з нїх направел вельки будинки, охабел за собу писани дїла, а Яша Баков поробел тото цо найчежше, а источашнє и найкрасше - стварял людзох. Мал душу широку як ровнїна на хторей ше народзел и за шицких коло себе мал места и часу.

Яша Баков народзени у Дюрдъове 9. децембра 1906. року, дзе закончел ОШ, а до ґимназиї ходзел до Зренянину и Нового Саду. После законченей штреднєй школи, на нагварянє своєй мацери, одходзи до Риму, дзе уписує теолоґийни факултет, алє пошвидко напущує Рим и уписує филозофски факултет у Беоґрадзе (ґрупа Югославянска литература, сербско-горватски и французки язик), хтори и закончел 1934. Року. Як педаґоґ робел у Славонскей Пожеґи, Копривници, Зомборе, Новим Садзе и Руским Керестуре. Як атлетски тренер робел у Руским Керестуре, Новим Садзе, Сараєве, Панчеве и Беоґрадзе. У Дюрдъове 1921. року участвує у снованю фодбалского клубу, у хторим и бавел. Ателтика и скаканє з палїцу до висока були верх його досягох - бул державни рекордер и учашнїк Олимпияди 1936. року у Берлинє, алє животна радосц Яши Бакова була там дзе пренаходзел атлетски таланти. У шицких местох дзе робел, прицаговал младих ґу атлетики и гокею на лядзе. Стварял рекордерох, членох державней репрезентациї. И у Керестуре зохабел велъки атлетски шлїд, дзе окремне место мали палїцаре Янко Будински, Яким Рамач, Михал Рац и други.

Яша Баков бул глїбоко гумана особа, всестрани, барз образовани, бешедовал вецей як 10 язики, културни и креативни, а насампредз, ориґинални. У його чаше, найадекватнєйши вираз за Яшу Бакова бул - масовик.

Часц припознаньох хтори ше першенствено одноша на спортску активносц Бакова, находзи ше у спортскей часци Музею Войводини, а то:

 

Орден роботи I шора, Плакета Атлетского союзу Югославиї 1971. року, Плакета Атлетского союзу Войводини 1969. року, Плакета за спортску роботу з пионирами 1957. року, Плакета Атлетского клубу Войводина, як почесному членови Клуба, 1973. року, Диплома Союзу за орґанизацию физичней култури Сербиї за длугорочне доприношенє спорту.

 

Цо остало и цо чува мено Яши Бакова?

 

  1. Од 1977. року, з прервами, додзелює ше погар з меном Яши Бакова за першого у скаканю з палїцу - першому у держави. На жаль, тота традиция вецей нє постої.

  2. Од 1992. року отримує ше Спортски бависка ,,Яша Баков''.

  3. У Новим Садзе, Дюрдьове и Руским Керестуре постоя улїци з меном Яши Бакова.

  4. Постої леґат Яши Бакова у Музею Войводини и

  5. Постої леґат Яши Бакова у Музею у Руским Керестуре.

И як Дюра Варґа гварел: „У нашлїдстве нам остала велька спортска и олимпийска леґенда о нїм, хтора будзе жиц вично, бо за нїм остали на тисячи школярє - спортисти, державни репрезенативци и рекордере хтори то постали лєм дзекуюци Баковови”.

Ту спомнута, и то лєм накратко, спотска активносц Яши Бакова, нє уходзаци до його роботи як професора сербского и французкого язика, писателя, педаґоґа, полиґлоти...

Яша Баков умар у Новим Садзе 21., а поховани є 23. октобра 1974. року на новосадским Новим теметове.

 

 

20 СПОРТСКИ БАВИСКА ,,ЯША БАКОВ’’

Пражнїну хтора настала по гашеню спотских стретнуцох екипох и поєдинцох з местох дзе жию Руснаци, а з назву и под покровительством НВУ ,,Руске слово”, пополнєли спортски ентузиясти з уводзенъом нових спортских стретнуцох, з меном Яши Бакова. Идея о нових бавискох настала у Руским Керестуре од спортских роботнїкох повязаних зоз Спортским дружтвом Русин. Перши предсидатель Орґанизацийного одбору бул Янко Хома, а секретар Юлиян Рац, обидвоме з Руского Керестура. Початок Спортских бавискох ,,Яша Баков’’ бул 1. авґуста 1992. року у Коцуре, кед истого дня одбавени два турнири: у шаху и малим фодбалє.

Нєпоштредна причина за снованє нових спортских бавискох була потреба же би спортисти активни у клубох по местох дзе жию Руснаци, спортисти поєдинци хтори престали з активним бавенъом, як и гевти хтори нїґда нє були реґистровани бавяче, а маю прихильносц ґу спорту, указали свойо схопносци поровнуюци их з такима истима любителями спорту у наших местох. Витворени резултати були важни, алє нє и найважнєйши. Главне було друженє, стретнуца медзи прихильнїками спорту по наших местох, вшелїяк нє лєм припаднїкох нашей народносци, алє и шицких других народносцох хтори заєднїцки жию з нами. Прето, нє случайно спотским бависком дате мено нашого руского спотского предаґоґа, спортского масовика, державного рекордера и репрезентативца, учашнїка Олимпияди у Берлинє Якима Яши Бакова, народзеного у Дюрдъове, а познатого и припознатого на подручу цалей дакедишнєй Югославиї.

На турнирох участвовали екипи и поєдинци зоз скоро шицких местох дзе жию Руснаци, а було змагательох и з Крущичу, Лалитю, Ридїци, Вишнїчева, Червинки, Шидских Бановцох, а Спортски бависка маю и медзинародни характер з наступом екипох зоз Словацкей (Медзилаборци и Прешов), Републики Горватскей (Петровци, Миклошевци, Осиєк, Вуковар). Турнири бавени у векшини местох з хторих були и учашнїки.

Сам верх масовносци СБ бул 1998. року, кед отримани 14 турнири у 9 спортох, на хторих наступели спортисти од пионирох по ветеранох, и хлопи и жени, скоро 1000 учашнїки з коло 20 местох. СБ нє претарговани анї под час войни на наших просторох дзеведзешатих рокох 20. вику. Отримали континуитет, гоч у редукованей форми и шицки турнири були орґанизовани на єдним месце, у Вербаше, дзекуюци Иванови Папуґови и приватному подприємству ПАП-ИНҐ. Од того року по нєшка, СБ ознова росли, ознова поставаю мост повязованя Руснацох по местох дзе вони жию, ознова зєдинюю и ознова су масовни.

Отримованє Спортских бавискох у местох дзе ше одбували, барз помагали спонзоре, а остатнї час Национални совит Руснацох препознал улогу СБ на зблїжованю Руснацох по месту дзе вони жию. Метериялно дава потримовку орґанизациї турнирох, а у Одборе за младеж и спорт Националного совиту, СБ маю двох представнїкох. Зоз своїм постояньом и надалей оправдаме довириє Националного совита на зблїжованю Руснацох през спорт.

У орґанизациї турнирох найвекшу терху поднєсли културно-уметнїцки дружтва, спортски клуби и спортски дружтва, та поєдинци з тих дружтвох и клубох.

Медийно нас провадзели Редакциї на руским язику РТВ Войводини, ,,Руске слово”, ,,Кулска комуна”, Рутенпрес, Телевизия Бачка з Вербасу, Суботицки новини, ,,Нова думка” и велї други.

Жадаме же би шицки и надалєй були з Бависками ,,Яша Баков” .

За 20 роки постояня Спортских бавискох, предсидателє Орґанизацийного одбору були: Янко Хома (Руски Керестур), Звонимир Ерделї (Нови Сад), Здравко Бабич (Коцур), Иван Папуґа (Вербас) и Ярослав Виславски (Руски Керестур).

СБ би требало прешириц з дзепоєднима спортами за хтори маме условия, вибрац нови организацийни одбор, у котрим будзе голєм по єден представитель з каждого места котре участвує у Бавискох.”

У рамикох 20. спортских бавискох ,,Яша Баков“ отримани 13 турнири, з коло 600 учашнїками.

  1. улїчни обегованя,

  2. турнир у фодбалє за пионирох,

  3. турнир у фодбалє за сениорох,

  4. турнир у одбойки,

  5. турнир у малим фодбалє за ветеранох,

  6. турнир у одбойки на писку,

  7. турнир у столним тенису,

  8. турнир у лапаню рибох,

  9. турнир у ґуґланю,

  10. турнир у штреляцстве,

  11. турнир у шаху за пионирох,

  12. турнир у пикаду,

  13. турнир у шаху за сениорох.

 

Турнири орґанизовани у Руским Керестуре, Коцуре, Дюрдьове, Новим Орахове, Суботици, Новим Садзе и Вербаше. Попри учашнїкох з тих местох, мали зме учашнїкох и з Беркасова и Бикичу, а з Републики Горватскей участвовали змагателє з Петровцох и Миклошевцох.

За ювилейни, Двацети спортски бависка ,,Яша Баков“ можеме шлєбодно повесц же су єдни з найквалитетнєйших. Квалитетни були и по теренох на хторих су отимовани, бо ше домашнї намагали же би вони були цо лєпше пририхтани, а и квалитет змагательох вше лєпши, та зме видзели и квалитетни змаганя.

У тим року зме затримали циль Бавискох - повязованє наших людзох през спортски змаганя дзе жию Руснаци, затримованє масовносци СБ, цп лєпше упознаванє младих по наших местох, здогадованє на змаганя и друженє ветеранох, з єдним словом - же бизме ше нащивйовали. Вшелїяк, було и одредзени препущеня, хтори е виправяни у ходу и хтори зведзени на минимум.

Национални совит, прейґ Одбору за младеж и спорт, материялно помогнул 20. СБ ,,Яша Баков”. Єдна часц средствох уплацена дружтвом хтори орґанизовали турнири, а друга часц за надополнєнє драгових трошкох за одход на турнири. Тота помоц вельо значела орґанизатором турнирох, а попри нєй, орґанизаторе обезпечовали и спонзорох за плаценє закупу теренох на хторих орґанизовани турнири, за ошвиженє на турнирох и после нїх и друге. Зоз средствох Националного совиту направени медалї и подзекованя за 21. СБ ,,Яша Баков”, направени и припознаня з нагоди 20. спортских бавискох.

Национални совит нам вельо помогнул, наздаваме ше же то з добрима проєктами будзе и надалєй, а ми тото довириє оправдаме з ище масовнєйшим повязованьом местох дзе жию Руснаци на спортским планє. Окремну увагу пошвециме местом Кула, Шид, Сримска Митровица, Беркасово и Бикич.

Тоту нашу роботу и того року медийно провадзели шицки нашо информацийни хижи: Редакциї на руским язику РТВ Войводини, НВУ ,,Руске слово”, ТВ ,,Бачка” Вербас, Рутенпрес, Интернет радио Руски Керестур, новини и Радио Кулска комуна.

У писаню того тексту хасновани рукописи Звонимира Ерделя, тексти з кнїжки ,,Яша Баков наш атлетски прометей”, хтора видата з нагоди 90- рочнїци народзеня Яши Бакова, и тексти з кнїжки ,,Атлетска леґенда“ хтора видата з нагоди 100-рочнїци народзеня Яши Бакова.

 

Текст пририхтал Ярослав Виславски

Фотоґрафиї Иван Папуґа