У Ковачици отримани преширени сход Координациї националних совитох

Зоз сходу у Ковачици

После ширшого роботного сходу представительох националних совитох (НС), односно  Координациї НС националних меншинох у Сербиї, хтори у Ковачици отримана 19. и 20. септембра, НС пoрихтани за отверанє Поглавя 23 у приступних прегваркох за уходзенє до Европскей униї (ЕУ), хторе ше одноши на людски и меншински права. На роботней схадзки у Ковачици конкретизовани и финализовани предлоги и вимоги за обласци над хторима НС маю компетенцию (образованє, информованє, култура и службене хаснованє язика и писма) дати на першим таким сходзе початком мая, тиж у Ковачици, а окреме и за Акцийни план за Поглавє 23 у приступаню до ЕУ. По одборох и вєдно, на схадзки у Ковачици робели представителє 20 з 18 НС у Сербиї, понеже нє присуствовали лєм представителє нємецкого и болгарского Совиту, а спред НС Руснацох на схадзки присуствовали заменїк предсидателя Совиту Йовґен Мудри, предсидатель Вивершного одбору (ВО) НС Желько Ковач и предсидателька Одбору за образованє НС Мелания Римар.
Як по схадзки гварел предсидатель ВО НС Руснацох Желько Ковач, попри за Акцийни план, Координация за шицки обласци пририхтала и план предлогох ресорним министерством за евентуални вименки, лєбо дополнєня законох котри важни за национални меншини. Тиж потвердзени и стаємни состави делеґацийох НС националних меншинох хтори их буду заступац у прегваркох з компетентнима министерствами о питаньох и вимогох вязаних за национални меншини у Сербиї, а попри у вирабяню Акцийного плану за Поглавє 23 на уровню держави, наявене же и представителє Коодинациї буду участвовац у прегваркох о тим поглавю.
Як гварел Ковач, на схадзки у Ковачици велька увага дата образованю на язикох меншинох, дзе и вимоги Руснацох, хтори у тей обласци подобни як и з других националних заєднїцох. Наглашел значносц участвованя на таких сходох, же НС Руснацох часц Координациї пре заєднїцки интерес у ришованю проблемох зоз заєднїцким наступом спрам ресорних министерствох. Так и вимоги НС Руснацох убудовани до заєднїцких заключеньох и вимогох.

Найобсяжнєйше о образованю на язикох меншинох
На роботней схадзки Координациї НС националних меншинох у Ковачици найвецей точки на дньовим шоре мал Одбор за образованє, до хторого були уключени представителє одборох за образованє скоро шицких совитох националних меншинох у Сербиї, медзи нїма и предсидателька Одбору за образованє НС Руснацох Мелания Римар. 
Учебнїки на язику и писму националних меншинох и учебнїки за предмети од интересу за национални меншини були єдна з темох на тим сходзе, та ше дискутовало о планох учебнїкох и предложени велї дополнєня хтори маю войсц до конєчней верзиї за виробок Правилнїка о плану учебнїкох за основну школу.
Як гварела Римарова, Руснаци за порядну наставу на мацеринским язику маю шицки учебнїки (преложени зоз сербского язика), та авторски учебнїки за руски язик - Буквар, читанки, потим Музична култура од 1. по 6. класу, у пририхтованю и за 7. и 8 класу, та учебнїки у хторих додатки о нашей националней заєднїци. Нєобходни нам учебнїк за виборни предмет „Народна традиция” и тот наслов унєшени до плану, а уж написани учебнїк за виронауку за 3. и 4. класу ОШ, та озда нєодлуга будзе и видруковани. Учебнїки за предмет „Природа и дружтво” за 3. и 4. класу маме право дополнїц з додатками хтори ше одноша на Руснацох на 20, односно 30 бокох. 
Вименки Правилнїка о наставних планох и програмох у основних школох, а найвецей статус виборного предмету - Мацерински язик з елементами националней култури - тиж бул значна тема Одбору за образованє Координациї. НС вимагаю же би мацерински язик нє бул виборни, алє обовязни наставни предмет, як у основней, так и у штреднєй школи, хтори би ше оценьовало и же би оцена уходзела до просеку.
Ґрупи за ученє мацеринского язика и з менєй як 15 школярами
- Єдна з важних вимогох, за нашу националну заєднїцу озда и найважнєйша, то же би Министерство просвити припознавало ґрупу за ученє мацеринского язика з найменєй пейцома школярами. Тераз Министерство оможлївює ґрупу у хторей єст найменєй 15 школярох, а ми у векшини школох дзе порядна настава по сербски, а руски ше учи як виборни предмет, нє маме приявених анї 10 школярох од 1. по 8. класу, цо значи же, кед так останє, лєм у даскелїх школох будзе оможлївене ученє руского язика - гварела Римарова.

Надалєй, на Координациї заключене же би ше од Министерства просвити вимагало анґажованє голєм просвитного сотруднїка за националну заєднїцу хтора у одредзеним округу ма образованє на мацеринским язику, понеже у школских управох нєт просвитних совитнїкох котри знаю бешедовац язик даєдней националней меншини.
- Координация вимага же би ше таким просвитним совитнїком, лєбо сотруднїком, обезпечело роботу на пол, лєбо на 30 одсто роботного часу, а за нас Руснацох важни школски управи у Новим Садзе и Зомборе, та вимагаме єдного совитнїка котри би знал по руски за обидва школски управи - визначела Римарова.
На схадзки заключене и же би ше представителє одборох за образованє частейше стретали и вєдно, прейґ Координациї, пробовали ришовац проблеми у образованю на мацеринским язику националних меншинох у Сербиї.