Отримана заєднїцка роботна схадзка членох одборох и представительох подручних канцеларийох

Заєднїцка схадзка

У Руским Керестуре, у Школи „Петро Кузмяк” всоботу, 29. авґуста, отримана заєднїцка роботна схадзка членох штирох одборох - за образованє, културу, информованє и службене хаснованє язика и писма и представительох подручних канцеларийох (ПК) Националного совиту (НС) Руснацох з наших местох задлужених за спомнути обласци.
Присутних привитали предсидатель НС Славко Рац и предсидатель Вивершного одбору НС Желько Ковач, а на заєднїцкей схадзки после роботи по одборох винєшени заключеня. На основи дискусийох, предкладаньох и заключеньох, Вивершни одбор вироби акцийни план за превозиходзенє и ришованє терашнїх проблемох, пре злєпшованє стану у нашей заєднїци у спомнутих штирох обласцох.
Одбор за образованє
На Одборе за образованє анализовани проблеми и потреби у тей обласци у шицких наших местох, як и заєднїцки питаня з хторима ше стретаю нашо просвитни роботнїки и школяре у школох дзе настава на руским язику, лєбо дзе ше руски язик виучує як виборни предмет.
Члени Одбору принєсли вецей заключеня, а єдни з нїх же би ше иницировало анґажованє просвитного совитнїка Руснака, же би ше Правилнїк о стимулацийох дополнєло и з пенєжну стимулацию од 3 000 динари мешачно родичом предшколских дзецох котри уписани до руского оддзелєня, а котри ше обовязую же свойо дзецко нарок упишу и до руского оддзелєня у школи. Тоту стимулацию би ше запровадзовало уж од того школского року.
Прилапене и предкладанє Подручней канцелариї НС у Шидзе же би ше до Спортских бавискох „Яша Баков” уключело и змаганя за дзеци, а иницироване и пририхтованє учебнїка за виборни предмет „Народна традиция”.
Як констатовала предсидателька Одбору за образованє Мелания Римар, гоч ше робело скоро цали дзень, заш лєм нє було досц часу преанализовац шицки проблеми. Прето буду орґанизовани и тематски схадзки Одбору, а заключела же таки сходи барз хасновити и потребни.
Одбор за културу
Схадзку Одбору за културу НС и представительох його подручних канцеларийох водзела предсидателька Одбору Ґабриєла Саянкович, а бешедоване о велїх проблемох у наших КУД, о очуваню народного скарбу и нєматериялней култури, о РНТ „Петро Ризнич Дядя”, видавательстве, а понеже ше нє сцигло преанализовац и нашо фестивали, як и дзепоєдни други теми вязани за нашу културу, порадзене же пошвидко будзе отримана и тематска схадзка одбору за културу НС.
Як констатоване, єден з найвекших проблемох з хторима ше стретаю КУД то нєдостаток средствох и фаховцох у рижних обласцох, та заключене же их треба анґажовац там дзе потребне.
Утвердзене же нашо КУД маю одредзени почежкосци и у писаню проєктох, а понеже ше їх, алє и други дїялносци у култури вше вецей финансує праве на тот способ, предложене же би ше основало фахови тим за едукованє и писанє проєктох, хторому би на чолє мал буц Мирослав Кевежди.
На Одборе за културу и представительох ПК НС прилапена инициятива за обезпечованє руского дому у Коцуре, цо би, як предложене, мало буц приоритет у анґажованю НС у шлїдуюцим року.
Одбор дал началну потримовку порушованю медзинародного руского филмского фестивалу, хтори би орґанизовал Шветови конґрес Русинох/Руснацох/Лемкох, а отримовало би ше го у Бачинцох, з технїчну потримовку КПД „Дюра Киш” зоз Шиду, алє и потримовку локалней самоуправи у покраїнских орґанох. 
На схадзки бешедоване и о очуваню народного скарбу, дзе єст надосц проблеми, алє и можлївосци за їх ришованє. Попри тирвацого ришованя плаценя материялних трошкох за РНТ, потребне ришиц и проблем нєзанятосци нашого єдиного школованого режисера, а предложене и же би го КУД по наших местох, вецей як тераз, анґажовали на правеню театралних представох. Анализу проблемох и потребох у шицких сеґментох нашей култури, Одбор предлужи у октобру.

Одбор за информованє
Запровадзованє добрей и функционалней мрежи у обласци информованя, сотруднїцтво медзи рускима медиями, очуванє постояцого уровню информованя з можлївосцу його злєпшаня - цилї хтори члени Одбору за информованє НС и представителє ПК Совиту винєсли на заєднїцкей роботней схадзки, на хторей перше  спатрани стан у местох дзе жию Руснаци, а потим найвецей бешедоване о  главней теми - предкладаню за снованя реґионалного радия, з назву „Рутен радио”.
Попри членох Одбору за информованє, на чолє з його предсидательом Иваном Сабадошом, та представительох ПК, на векшей часци схадзки того одбору присуствовал и предсидатель НС Славко Рац, котри и винєсол спомнути предлог о „Рутен радию” Як поведзене, з процесом приватизациї локалних медийох хтори емитую програми и на язикох националних меншинох, постало нєизвесне чи ше предлужи информованє по руски, та тота тема визначена як тераз найважнєйша.
Члени Одбору потримали идею о снованю такого радия, алє розпатрели ище даскельо можлївосци за предлуженє електронского информованя по руски на реґионалним уровню. Єдни з нїх же би ше информованє по руски отримало прейґ запровадзованя партнерства з постояцим медийом после його приватизациї, а кед то нє годно, друга опция би була можлївосц преширйованя руских програмох на Радио-телевизиї Войводини з нєзависну продукцию. Порадзене же ше будзе робиц на сполньованю условийох за доставанє радийскей фреквенциї, а конкурс за розподзельованє фреквенцийох будзе идуцого року. 
За шицки медиї треба обезпечиц стаємни приходи, а єдно з ришеньох то конкурованє до европских фондох, бо, як зауважене на схадзки, тераз ше нашо медиї операю лєм на пенєж хтори доставаю од держави, а треба глєдац и други жридла финансованя, гварене на заєднїцкей схадзки. На тей основи, порадзене же ше направи лїстину фондох и фондацийох хтори финансую активносци яки ма Одбор за информованє.
Члени Одбору бешедовали и о потреби отримованя едукацийох пре творенє проєктного тиму хтори би писал проєкти, провадзел актуални конкурси за цали НС, та и други руски институциї, а исту задумку ма и Одбор за културу.
Одбор за службене хаснованє язика и писма
Понеже предсидатель Одбору за службене хаснованє язика и писма Зоран Бережни бул оправдано одсутни, зоз схадзку Одбору и представительох подручних канцеларийох НС предшедавал предсидатель Вивершного одбору НС Желько Ковач, а констатоване же у тей обласци найвекши проблеми наставаю у процесу обезпечованя роботи на основи обовязки службеного хаснованя язика и писма у локалних самоуправох.
Присутни анализовали звит о стану у местох дзе жию Руснаци достати на обиходзеню подручних канцеларийох НС, после чого розпатране дзе треба интервеновац и на яки способ помогнуц Руснацом у проблемох з обласци службеного хаснованя язика и писма.
На схадзки заключене же треба реаґовац на надписи (табли) нєправилно написани, лєбо анї нє виписани по руски на державних институцийох и явних подприємствох, на уходох до населєних местох, з назвами улїцох и подобним, у локалних самоуправох дзе руски язик службени.
Конкретно, на уходзе до Вербасу назва места виписана лєм по сербски, у Новим Садзе нєправилно написана назва явного новтаруша, у Кули гришка обачена на табли суду, на цо Одбор будзе реаґовац з дописами одвичательним особом. На заєднїцкей схадзки после роботи по одборох, Желько Ковач поволал шицких припаднїкох нашей меншини же кед обача, лєбо маю спознаня о даяких гришкох и нєправилносцох на таблох, най о тим явя до НС.
Бешедоване и о потреби нащиви локалним самоуправом у хторих руски язик службени и з чолнима людзми бешедовац о проблемох з прекладателями, о нєдостаточним проценту Руснацох занятих у явних институцийох и другим цо у складзе зоз законскима предписанями.
Винєшени и проблем же у Скупштини Автономней покраїни Войводини були заняти тройо прекладателє за руски язик, а после пензионованя єдного, на його роботне место нє прията нова особа. Ґу тому, треба ше презнац чи Руснаци маю право на прекладателя и у Скупштини Городу Нови Сад.